До 1967 року Стебненська школа знаходилася біля церкви. Вона мала 3 приміщення.В  приміщенні вище церкви була майстерня,

нижче, праворуч, знаходилась хатина, в якій навчались учні початкових класів, а на території нинішньої школи знаходився клуб,

бібліотека і школа для старших класів. Все це згодом було знесено для будівництва нової двохповерхової восьмирічної школи.

   Школа збудована на кошти колгоспу ім. Горького, головою якого був ВасильОлександрович Циба, людина щедрої душі. Він постійно дбав про школу, щороку виділяв необхідні кошти на зміцнення її матеріально-технічної бази. На той час це була  одна з найкращих шкіл району.

Директором школи тоді був Красуцький Микола Петрович. Він разом із школярами посадив біля школи ялинки, збудував фонтан.

Школа стала окрасою села. Проектна потужність закладу 320 унів. На даний час в школі навчається 75 унів, працюють 17 педагогів та 7—обслуговуючого персоналу. В школі функціонують кабінети: -  ІКТ, біології, англійської мови, світової літератури, української мови та літератури, історії та 4 класні кімнати початкової ланки, спортивна зала, комбінована майстерня.

Кадровий потенціал навчального закладу
Розподіл за категоріями:
Вища кваліфікаційна категорія  -  4;
Перша кваліфікаційна категорія  - 6;
Друга кваліфікаційна категорія  - 2;
Спеціаліст  - 2;
Дев’ятий тарифний розряд  - 3;
Старший вчитель – 1.

Розподіл за стажем:
До 10 років  -  2 педагоги;
До 20 років  - 3 педагоги;
Від 20 років і більше  - 12 педагогів.
 
Керівництво школою здійснють
Шаров Юрій Михайлович – директор школи. Педагогічний стаж – 22 роки, на посаді директора – 16 років.  
До складу адміністрації входять:
Лисогор Таміла Веніамінівна– заступник директора з навчально-виховної роботи. 
Хоменко Інна Миколаївна – заступник директора з виховної роботи. 

 

 

Усі педагоги школи здібні і творчі особистості.Вони сприяють розвитку у дітей інтересу до знань, бажання пізнавати світ. Як заповіт звучать слова В. Сухомлинського :

«Бережіть дитячий вогник допитливості,

жадоби до знань. Єдиним джерелом, яке

живить цей вогник, є радість успіху в

праці, почуття гордості трудівника.»